Сад квітне буйно й осипається, І сум охоплює нараз: Так наречена роздягається – Радіє й плаче водночас, Чекає судженого з трепетом… Тривога. Радість. І – журба. Летять пелюстки з тихим лепетом Як сон, як біла ворожба.
ID: 654120 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 24.03.2016 10:48:33 © дата внесення змiн: 24.03.2016 10:48:33 автор: Галина Будянська
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie