Я на березі чекала, а туман котився,
Перевізнику – гукала – де ти забарився?
Ой, помалу човен їде, я б хотіла мчати:
Може, встигну до обіду, огірки продати…
Я в Охтирці забарилась, доки продавала
Он вже й сонечко підбилось, на обіді стало.
Верболіз весь день купався в тихому озерці,
Перевізник усміхався, аж кололо в серці.
Грає вітер комишами, кружеляє птиця,
- Ти чекай мене з сватами, юна чарівнице!
Як до хутора летіла, підсумки підбила:
Продала всі огірки, парубка купила…
Заплітаю вранці в косу стрічку голубую –
Жду я того «перевозу», рушники гаптую.
