Життя підносить нам сюрпризи,
Коли ми їх і не чекаєм,
А ми, здивуючись, мармизи
На погляд людям виставляєм,
Ми не чекаєм щастя, горя,
Ми по життю ідем по плану,
Комусь і по коліна мало моря,
А хтось боїться й в лету кане,
Комусь здається що ми Боги,
Що ми всесильні й всемогутні,
А хтось слабкий і від тривоги,
Довірить долі все своє майбутнє,
А загалом, хоч ми й не Боги,
Від нас щось все таки залежить,
У кожного свої дороги,
Якою йти ніхто не скаже...
