Присвячений вшануванню пам’яті земляка В. П. Степанюка
Полтавський край, блаженна сторона
Моя земля талантами багата.
Про земляка повідать хочу я
Від серця щирого іде оця присвята.
Напевно вам відоме це ім'я,
Можливо, ви про нього чули, знали?
Про нього річ веду сьогодні я -
Це Володимир Степанюк, відомий у Полтаві.
Він патріот, еколог, правдоруб,
Беріг свій край - культури джерело.
Шевченкознавець, українолюб,
У людських душах сіяв він добро.
Зачитаний "Кобзар" і карта на стіні.
Свіча старенька тихо догорає...
Стібком відзначив він на полотні
Дороги Кобзаря полтавським краєм.
До Канева організував ходу,
Повів людей на прощу до Тараса.
Вирішував проблему не одну -
Так розумів вимоги свого часу.
Прирождений ідейний демократ,
Він довіряв Шевченка заповіту,
Хотів народ підняти у стократ
І дати всім хорошую освіту.
І планів мав багато - на роки,
Викохував свої нові проекти
Своїй би Батьківщині залюбки
У всьому здобував би першість.
Любов синівська ця не мала меж
І з кожним подихом все більш зростала,
Коли прийшла у полум'ї пожеж
До рідної землі "братів" навала.
Та серце все ж втомилося горіть,
і так потребувало відпочинку...
Тож прямо на трибуні смерті мить
Підстерегла, не давши і хвилинки...
Осиротів полтавський "Екосвіт",
Здавалось, кам'яний сплакнув Шевченко...
Ним саджені дуби зронили цвіт...
І плакала Полтава вся тихенько.
Він символічно так з життя пішов,
Як йдуть завжди найкращі люди,
Посіявши в серцях горіння і любов,
Яка дороговказом всім нам буде.
Тож згадуєм сьогодні земляка
Із сумішшю пошани й болю.
Його дорога не була легка -
Але наповнена завжди любов'ю.
Дякую, Алико! Ти багато уваги приділила моїй творчості і сказала багато гарних слів. А в мене якось так вийшло, що коли я писала відповідь на твій коментар до вірша про Василя Симоненка,десь помилилася і, щоб виправити помилку напевне не ту кнопку нажала і зникла не лише моя відповідь, а й твій коментар, а як це виправить я не знаю, я з ноутбуком ще не на "ти", тільки вчуся...І в рубриці "написать письмо" в мене теж нічого не виходить, тому пишу тут, і прошу на мене не ображатися,..гаразд? З повагою Валентина.
Алика Лем відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знайомству і спілкуванню 
земля йому пухом 
