Рідненька, що жила з мною поруч!
На мене ти була в усьому схожа.
Я вірю, десь блукаєш, рада знову!
Тепер тобі належить Царство Боже.
Була мені, немов сестра по крові.
Так часто кажуть «браття наші менші».
Удосталь для тебе було любові,
І будеш для мене завжди найперша!
На Новий Рік бажання загадала,
Аби жила ти дуже-дуже довго.
Два місяці минуло… Я не знала,
Що швидко пролетять часи чудові.
З тобою поруч – це завжди прекрасно!
Та доля в мене рідних відбирає.
Любити треба завжди тільки вчасно,
Бо рідний. Несподівано. Вмирає.
