Біда прийшла, Донбас «вогнем» палає,
Неначе в пекло сунеться земля...
Країна моя рідна потерпає
Від окупантів клятого «царя».
Як вийшло так, що брат пішов на брата,
Заради проросійської чуми?
Якого треба вам – «донецька вата»,
Що зрадили Країну, де жили?
Чого не вистачало в Україні,
Яке ж тут може бути «де не ер»?
Хто, щось в житті, хоч трохи розуміє,
Тим не потрібні ваші «ел ен ер».
Скажіть, навіщо нищите Країну,
Вже зовсім не потрібна вам вона?
Встромили ніж ви матінці у спину,
Яка з дитинства, вашою була.
Благаю, Богом прошу – схаменіться,
Нам не потрібна клята ця війна,
Та в брата не стріляйте, зупиніться,
Адже Країна є у нас, одна!
Олександр Кобиляков
