Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Жителю окупованого Донбасу - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шостацька Людмила, 20.01.2016 - 22:34
Олю,Ви маєте сильну зброю проти ворога-це Ваше вистраждане слово.Ви ним уміло володієте.
Шостацька Людмила, 20.01.2016 - 22:34
Олю,Ви маєте сильну зброю проти ворога-це Ваше вистраждане слово.Ви ним уміло володієте.
Ганна Верес (Демиденко), 18.01.2016 - 12:26
Олечко, дякую Вам за поезію, точніше це крик материнської душі. Розумію і співчуваю. Але вірю в те, що смерть і вашого синочка була недаремною.Ти думав що, як прийде раша, То манна упаде з небес?! І буде тобі щастя чаша, І ти радітимеш:-Воскрес!? Зоя Журавка, 18.01.2016 - 11:56
ДИВИСЬ У ВІЧІ ЗАКРИЧАЛА МАТИ(Розпочався суд у справі генерал-майора Генштабу В. Назарова звинуваченого у службовій недбалості, через яку загинули 49 військовослужбовців у збитому літаку над Луганськом). Скрисало льодом серце материнське І білий сніг на скроні осіда. Вже не повернеться...пече батьківське Нестерпне горе і невимовна біда. Вже другий рік... а рана не вщухає І рве на клапті душу, розчленя. Його нема... а мати дива все чекає То може не її...чужа чиясь біда? А може десь живий...і серце калатає. Знов бачить сон страшних картин. Душа, неначе в небо відлітає... А там... всміхається до неї син. Болить серденько, тішиться надія, Що винного таки знайдуть... В судовій залі генерал пряде очима: То не великі жертви, там війна, бої ідуть. І сорок дев;ять матерів схопились, Щоб розірвать на клапті... Боже! Ні! У небо соколи злетіли! Лишились ворони - то чорні палачі. Як жити далі, як шукати правди? Де ліки, щоб знеболити серця? Дивись у вічі...закричала люто мати, Бо я за сина йтиму до кінця!!! ID: 636039 Рубрика: Вірші, Лірика кохання дата надходження: 15.01.2016 1833 © дата внесення змiн: 18.01.2016 1118 автор: Зоя Журавка Ольга Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам за відгук! Про це не потрібно мовчати. На весь голос потрібно кричати. Протрібно діяти й робити, Щоб цю війну зупинити! |
|
|