Кохання творить чудеса!
Йому у світі все підвласне.
Воно запалює серця,
Що від печалі й суму й гаснуть.
І очі, що не здатні вже сіяти,
Сіятимуть від щастя знову,
Коли по-справжньому кохаєш,
Серденько переповнене любов'ю.
Але його є й інша сторона,
Яка несе з собою темноту...
Іде за Світлою вона..
Кохання, як отрута наших душ...
І без кохання жити не можливо,
І краще, якби не було б його,
Коли та Темна Світлу засліпила,
Коли затьмарила тепло.
Любов і Сльози разом йдуть.
Окремо існувать вони не вміють..
Вони у парі лиш живуть,
Одну на двох дорогу ділять...
Бо хто хоч раз в житті кохав,
Відчув любові всі смаки!
Лиш той кохання гіркоти не знав,
Котрий його пізнати ще не встиг...
