А ми вже дорослі діти,
Так хочемо бути краще.
Одне лиш питання – нащо?
Чому варто їсти і пити.
А ми вже дорослі діти,
Зі світу ідемо інакше,
Не знаєм, де буде краще,
І де знайти сили жити.
А ми вже дорослі діти,
Не хочемо їхать додому,
І на роботу на сьому.
Куди неприязні подіти?
А ми вже дорослі діти,
Коханих втрачаємо, рідних,
Друзів. І любим негідних,
Думаєм когось вбити.
А ми вже дорослі діти,
Усі ми когось втрачали,
Це назавжди… не знали,
Ми маємо далі жити.
Бо ми вже дорослі діти,
Творити ми маєм життя!
Було щоби без вороття!
Й знайти в собі сили… жити.
30.10.15
