В калюжах – вже тремтить вода...
Вже, скоро зиму взріє око.
На землю лист упав пожовклий.
Якби ж то так, - із плеч біда!
Мені – вже хочеться весни!
Щоб стало все новим. І – зразу!
Щоб я почув жаданну фразу,
Якою так рясніли сни:
Де – бути нам!!! Щоб, хтось почув.
А, краще, - світом всім почути!!!
Надіюсь, - «бути, чи не бути»,
Я в Небо – не один кричу...