Дивишся на маленьку гарну дитину і думаєш,
Що вона виросте и вже нікому не буде потрібна
Не має у світі оцім тіточок люблячих дорослих дядьків,
Що не знають як жити.
Ніхто не любить не дуже гарних жінок,
І ніхто не цікавиться їхніми мріями й снами,
А це ж вони були милими рожевощокими дітлахами
Трясця б їх всіх узяла, таких недолугих.
А мені хочеться вірити, що любов до дітей
Диктується чимось більшим, ніж підступністю природи,
Яка робить їх милими, щоб дати більше можливостей вижити
У жорстокому світі
Де і дорослі лише виживають.
