Він десь там в соц.мережі у розділі "просто знайомі",
В фотографіях, статусах, та вже не прочитаних повідомленнях,
У фейсбуковій стрічці, в щоденних годинних оновленнях,
Там де межі пекучого болю нікому не стануть відомі.
Він десь там у піснях, у віршах у рядках, у мелодіях,
У вечірніх читаннях, та вічних завжди непроханих спогадах,
У безмежнім «ти як там?», коли від чекання на відповідь зносить дах,
У його завжди дивних самого на себе пародіях.
Він десь там у минулому все ще душею так тягнешся,
І сказати б, та тільки чужий і уже не законні всі почуття,
Він десь там, де проходить його ніби правильна ціль життя,
Ти десь тут, не дізнаючись, чимось важливим і ніжним для нього зостанешся.
