Кохати вас, я не кохала.
У ваш полон я вмить попала.
І птахом полоненим стала.
Шукаючи повітря волі,
Щілину в клітці я шука-
До вас прив'язаною стала.
З підбитим вольним крилом я,
В очах заручника не бачу, тіней гнівних,
та лихаря, як то колись тому бува.
Тепер і воля не солодка, і зовсім вже не до душі,
Але душа моя вольная у путь небесную гукає.
Уви, пробачте час летіти.
Рабиня ваша я навіки.
Морської глибини душі,забути не дано мені.
Ваші небесні світлі очі закарбувалися в душі.
Та годі цим сумним прощань.
Лечу я вільним летом в даль. Я знову вільна,прощавайте.
Шукати птаха не шукайте.
Одне прошу - не забувайте.