Знаю не тільки я
В сіті твої попав,
Знає душа моя,
Що я навік пропав.
Я тільки тобою жив,
Я з неба зірки хапав,
Я плакав,сміявсь,тужив,
Я просто тебе кохав.
Я відмовить тобі не вмів,
Я в кожну аферу ліз,
Та пізно я зрозумів:
Ти просто не варта сліз.
Як же тепер мені
Вірити в почуття,
Плавати у брехні
На кораблі життя.
Вірю настане мить:
Іншу зустріну я,
Зможу я знов любить
Будеш не ти моя.
(Лесь Лугинський)
