Слова давно позбавлені емоцій,
І серце вибиває ритм дощу.
На людях не пишеться інструкцій,
Тож егоїзмом я вас пригощу.
Вже почуття здолали всі кордони,
І помста є солодша ніж любов.
Для цього і пишуться закони,
Аби позбутись фальшивості умов.
А істина хвилюється в питаннях,
Системи всі руйнуються критично.
І помисли блукаючи в бажаннях,
Знущаються з філософів скептично.
Автор: Валерія Скубій
