Неземним я його уявляла:
Загадковим, шляхетним, сумним...
В нетолочених травах шукала -
Не вдалося зустрітися з ним.
В небеса вище зір я злітала,
Там кохання бажала зустріти…
Подарунком на пам'ять зосталась
Лиш надкльована зірка із літа.
Після пошуків довгих здалася,
Перестала я марити ним.
Та на глум, а чи, може, на щастя,
Він постав - таким рідним... земним!
