Так тільки душу розкривають почуття,
І це повірте дійсно лише правда,
Що ж дарувало нам наше життя,
В обіймах криється тепла не мало.
І щирість сказаних тих слів,
Ми лиш даруємо себе навіки,
Та досить важко розумів…
Що нам потрібно лиш для втіхи.
Кохаючи я намагався зберегти,
І будував всі плани на майбутнє,
Та не чекав що підеш ти,
Й життя прокинуло відчутно.
І в болі сильним я ввійду,
На ноги стану потихеньку,
Кохаючи лише одну,
Й думки про неї бережу.
І в спогадах того життя,
Лиш фото згадане є вічним,
Все інше просто небуття,
Так тільки душу розривають почуття.
А.А. Отченко
ТАКЕ МОЄ ЖИТТЯ
