" Тарас Шевченко "
Його тринадцать давно уже минули
Не він пасе ягнята за селом
"Чи гріє сонце на чужині", ми не чули
"Минають дні, минають ночі" за вікном
А Він "І мертвим, і живим, і ненародженим"
В серця думки свої вселяв
"Ну що б, здавалося, слова" відроджені
"Меж скалами, неначе злодій" промовляв
Для нього "І небо невмите, і заспані хвилі "
Й так сумно "Не додому йдучи"
Благав і небо і зорі - безсилі
"Дівча любе, чорнобриве" ждучи
Він піднявши "Гайдамаки" в бій
"Над Дніпровою сагою" повставши
Кричав "Боже, знову лихо" стій
На свою долю не мало зібравши
І читавши його знатний "Заповіт"
Напевно, "Заросли шляхи тернами"
"По вулиці вітер віє" його світ
Став він незабутній поміж нами!
Автор: Валерія Скубій
