просто забутись
і все залишити
злитись навіки
з чиєюсь тишею
стримати душу
і не заплакати
стати своєю
останньою крапкою
стати святою
простою сукою
вимкнути серце
нехай не стукає
стати собою
і вже бездомною
стервом звичайним
чиєюсь втомою
знаєш не можна
тримати втрачене
іноді важко
лишень пробачити