Такі солодкі є твої слова,
як мед-тягучі, терпкі, як вино.
Від них хотілося мені літать,
та крил давно вже не було.
Твої слова зливалися зі сміхом,
і ехом відбивався дивний вечір.
Хотіла вірити всім серцем я тобі,
та пам'ять обіймала все за плечі.
Лиш в голові крутилося - дурна,
сьогодні ти, а завтра буде друга.
Чи хочеш ти псувати так життя,
заради того, хто тебе не любить?
