Не здатен Раб осмислити Любов,
Любов це вічне Право на Свободу,
З Любов’ю вільні проливають кров Свою,
а не беззбройного народу.
З Любов’ю вільні йдуть на ешафот,
Любов не можна вкрасти чи купити,
Коли в неволі мучиться Народ,
Ціна одна за Волю – кров пролити!
Та зась Рабам, їм чути не дано,
Як сурми кличуть вільних до Свободи,
Як грає вітром Волі Знамено,
Як рвуть кайдани звільнені Народи.
Не вухо чує, серце чує Гнів,
Що ці роки збирався по краплині,
Піднявся Київ, вільний гордий Львів,
І час прийшов повстати Україні!
10 грудня 2013
Ераст Іваніцький
