Комусь правицю відтинають враз
Лиш за добром чужим він посягне,
Та не бракує рук у тих зараз,
Що обікрали і тебе й мене.
Їх хижі руки у серця людей,
Мов у чужі кишені заповзли
Й украли мову рідну у дітей,
І у вогонь пекельний понесли.
І зараз на устах чужі слова,
Як боляче, як важко це простить!
Братами звались ті, хто затоптав
Слова й людей, що вміли говорить.
Братами звались ті, хто сало їв,
Яке по-нашому хрумтіло на зубах,
Братів тих корчило від наших ніжних слів,
Бо кров Іуди грала в тих "братах"!
"Брати" кричали про свою любов
І обікрали і тебе й мене…
Велик Закон, що проливає кров
Того, хто за добром чужим сягне!!!
Ераст Іваніцький
1989р.
