Не буди мене,мамо
На світанку так рано.
Не буди, я ще вчора просив.
Бо не спали ще роси
На ранкових покосах
Трав духмяних, що батько косив.
Не буди мене рано,
Бо болять мої рани.
Винуватий я в них без вини.
Бо така моя доля
І на все Божа воля
Що без ніг повернувсь я з війни .
Ще болять мої рани
Лютим ворогом рвані,
І цей біль ,мабуть вже не мине..
Бо вдуші мов багаття
Що загинули браття
Закриваючи тілом мене
Ти не плач, моя ненько,
У подушку тихенько
Ми здолаємо разом оцю кляту біду
Ну, а поки щоночі,
Лиш закрию я очі
БТР свій у бій я веду.
Тож прошу тебе, мамо
Не буди мене рано...
