|
Суботньої ночі на автобусній станції двоє небайдужих коханців не могли розімкнути зміїні обійми вже більше хвилини, не втрачаючи одиницю тепла та ніжності, не пропускаючи холодне повітря у простір між ними, не сіючи лишніх слів та непотрібних зізнань у коханні. Цієї жовтневої ночі небо було без недоліків та аплікацій, ідеально чисте для споглядання зіркових сузір’їв, без надокучливих темних хмарин та мерехтливих літаків десь на обрії. Кожен учасник любовних захватів ловив власну хвилю екстазу й спрямовував русло думок у відповідний тунель. Хлопець закрив очі й уже уявляв, як завтра зустріне свою Еву, мовчки пеститиме її кавове волосся, як поцілує солодкі вуста, як будуть грайливо й манірно крокувати по алеї у парку, ногами штовхатимуть листя, підуть у кіно, їстимуть шоколадне морозиво, сміятимуться із безглуздих історій та незабутньо витрачати безцінний час. Сама ж Евелін дивилась у небо, мов зачарована й посміхалась. Лукаво, захоплено, несамовито й дещо лячно. В її очах танцювали оголені бісики, грали на арфах, влаштовували оргію та привселюдні знущання, вживали легкі наркотики й займались іншими дурощами. Вона споглядала на Місяць із такою пристрастю, що енергія мала би відштовхнути юнака екстерном у центр Торонто, а ударна хвиля знести усе на своєму шляху. Знищити, зруйнувати, стерти в порошок усі живі організми. Потужності вистачило би на запуск ракети у Космос, на заряд для ядерної зброї, на резервний фонд сили для військовослужбовців. Евелін гляділа на Місяць, ніби невідома потойбічна сила прямолінійно посилала магнітний сигнал, який проникав в епіцентр серця й карбував клятву в покірності. Серце поступово сповільнювало свій ритм, впадало в нірвану, транс та екстаз, кров рухалась по тілу повільно й розріджено, сприйняття світу стало стороннє, ніби під дією морфію. Дівчина ловила кайф від цієї ночі, миті, моменту. Всі слова її майбутнього чоловіка відходили на другий план, адже цар ночі велів слухати тільки його, що вона чемно й робила. Ева завжди любила Місяць. Він її повелитель, він вождь, наставник, учитель. Тінь жару та захвату в її очах, ліхтарик запалу й цікавості, вогник маніакальної схильності й дикої азартності був безперечним доказом у герметичній вірності.
Милий хлопчина садив свою Евелін до автобуса з метою безпечного проїзду коханки додому, навіть не підозріючи, що вона прямує до лісу за містом. Там її чекають сестри, там сьогодні шабаш, там вечірка ковена...
ID:
526433
Рубрика: Проза
дата надходження: 28.09.2014 14:29:10
© дата внесення змiн: 10.10.2014 19:41:13
автор: Незайманий займенник
Вкажіть причину вашої скарги
|