Як же гірко на серці!
Болем сипала туга,
Немов сіллю чи перцем…
Як пригадую друга.
Я ж хотіла сказати:
- Ти для мене єдиний!
Тіло й душу віддати,
Народити дитину.
Не судилося тільки…
Тече річка сльозами.
І завжди буде гірко!
Біль не стихне з роками.
Не встигаю бажання
Вголос я загадати,
Коли Янгол послання
Кине Зірку збирати.
Місяць душу не гріє...
Свідок давньої драми.
Вогник в серденьку тліє...
То кохання між нами.
20.05.2014 р.
Фото з інету.
Люба милая, родная, держись! Мы с тобой! Помним, любим, посылаем тепло! Пусть всё у тебя будет хорошо! Пусть находится повод для тёплых улыбок! Мира и благополучия - всем нам! Всей стране!
Любов Вишневецька відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00