Як же гірко на серці!
Болем сипала туга,
Немов сіллю чи перцем…
Як пригадую друга.
Я ж хотіла сказати:
- Ти для мене єдиний!
Тіло й душу віддати,
Народити дитину.
Не судилося тільки…
Тече річка сльозами.
І завжди буде гірко!
Біль не стихне з роками.
Не встигаю бажання
Вголос я загадати,
Коли Янгол послання
Кине Зірку збирати.
Місяць душу не гріє...
Свідок давньої драми.
Вогник в серденьку тліє...
То кохання між нами.
20.05.2014 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2014
автор: Любов Вишневецька