Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Вікторія Т.: Якби себе ми шанували - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Night, 04.09.2014 - 15:57
В тому є вина кожного з нас. І це потрібно пам"ятати, щоб не допустити байдужості знову, аби ці жертви марними не стали. Ми подорослішаємо і цінуватимемо сильніше відвойовану незалежність, аніж ту, що отримали без зусиль. Сили нам
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорослість--нелегка річ,але не можна увесь час перебувати в періоді "інфантилізму" і дивуватись, що тебе не поважають.Головне зараз--не забути те, що відбувається, дорослішати можна й через пам"ять. Дякую за розуміння. Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олено, за підтримку.
Максим Тарасівський, 17.08.2014 - 07:16
Не вчить нас власна історія. Писана кров"ю, не вчить. І тому наша історія тільки кров"ю і пишеться.
Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Через усвідомлення своєї історії нація "дорослішає", а це значить--одержує здатність передбачення.Дякую. Samkovitch, 15.08.2014 - 08:48
Воістину полюби свого ближнього, ЯК САМОГО СЕБЕ. А коли ми самих себе не любимо, не шануємо...? Вікторія Т. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, народ вирішує свою долю не тільки під час війни, а в мирні часи, коли формується його самосвідомість.Дякую. |
|
|