Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Белка Владимировна: Когда - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ посполитий, 21.07.2014 - 18:20
Зачем так мрачно? Хотя... Я всем советую радоваться жизни,а сам...Ведь что есть жизнь? Ожидание смерти.Як раніше,світитиме сонце, не зупиниться рух планет, заглядатимуть зорі в віконця. Тоді...Як не стане мене. І Місяць на Землю не впаде, не станеться катаклізм. Не спиняться водоспади, Не вийде ріка з берегів. Так само закохані будуть в тіні цілуватись алей, хапаючи пристрасно губи. Лиш тільки...Не буде мене. І Всесвіту байдуже з того, що атом нікчемний пропав... *** Не варто боятися цього, а просто...сприймати,як факт. Но...почему-то не воспринимается... Белка Владимировна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Когда мне хорошо - я не могу писать (некогда, слова не рифмуются). Когда мне плохо - я пишу... (из меня просто прет) Думаю, так у многих
Белка Владимировна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, я знаю... Хочется только, чтобы она продолжалась для всех. Но так не бывае
Белка Владимировна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Каждый день нас чему-то учит, главное - прилежно учиться
|
|
|