Як пізно ти, мій любий, схаменувся...
Побачив - я далеко не наївна.
Прозріння часто - горе всього людства.
Але як захист - дуже ненадійно.
Як пізно ти , мій милий, ошелешив,
Мене своїм зізнанням у коханні.
Банальщина.Як кожне з твоїх звершень.
Тебе я навіть не прощу востаннє.
Дивись - твої слова летять за вітром.
Як змія на повітря випускаю.
Як пізно ти почав летіть на світло,
А я - так рано догоріла скраю.
