Сонечко весняне пестить,
Для Орисі тіло,
Сама собі вона лестить,
Подивитись мило.
Тонкий стан, звабливі груди,
Кличуть йди до бою,
Скільки ще лежати буде?
З такою нудьгою.
Чує вправною ходою,
Хтось тихо підходить,
Прикинулась неживою,
Це їй не зашкодить.
Води шепчуть її губи,
Аж тіло тремтить,
Рятувати певно буде,
Вже й вода дзюрчить.
Тихо очі відкриває,
Оце так халепа,
Пес завзято поливає,
Зі свого кулемета.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/702-vesnyanij-dush.html
