Чистим спогадом випитих ліній
Я ще граю в душі твоїй тихе адажіо.
Непристойністю викритих тіней
Вщент розбились: відчайдушний ти й епатажна я.
Звуки наших імен – на полотнах кримських марин,
А на фото – пікселі справжности.
Ви знов разом. Родина. Та ти знову один –
Рідний дім став... мікросвітом продажності.
Хто вгадає нас, п’яних імбирним чаєм?
Хто пояснить все наше нестворене?
Я в цій історії сенс суб’єктивний вбачаю:
Після original sin світ вдруге спотворений.
14.09.2012
