випитих ліній

Чистим  спогадом  випитих  ліній
Я  ще  граю  в  душі  твоїй  тихе  адажіо.
Непристойністю  викритих  тіней
Вщент  розбились:  відчайдушний  ти  й  епатажна  я.

Звуки  наших  імен  –  на  полотнах  кримських  марин,
А  на  фото  –  пікселі  справжности.
Ви  знов  разом.  Родина.  Та  ти  знову  один  –
Рідний  дім  став...  мікросвітом  продажності.

Хто  вгадає  нас,  п’яних  імбирним  чаєм?
Хто  пояснить  все  наше  нестворене?
Я  в  цій  історії  сенс  суб’єктивний  вбачаю:
Після  original  sin  світ  вдруге  спотворений.

14.09.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491180
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Lilit / Ольга Проскура