Дякую. Наголоси - це проблема. Зараз в Україні формується літературна мова, я її називаю - мова влади, яка не може і не повинна вихолощувати живу українську мову (крім суржику), що збереглася завдяки тим її носіям, предки яких мало виходили у місто, у владу, у чужомовне середовище. А наголоси у цієї живої мови, ставляться де хочуть і як хочуть, тому вона і мелодійна і співуча. Хоча для різних регіонів, а тим більше для "літературної", у значній мірі "притягненої за вуха" до стандарту, наголоси іншотериторійних українців незрозумілі і неприйнятні. Мову потрібно не вихолощувати до стандарту, і висміювати "затуркане село", а навпаки збагачувати різноманіттям говірок, тоді буде єдина, об"єднуюча.
(трохи з Вами поговорив)