З моєї душі зникає останнє,
самотній мій крок у пітьмі.
Чому не твоє я кохання?
Чому ти приходиш в вісні?
Я хожу між світами й не знаю,
Помер давно, чи живий.
Останні краплини втрачаю,
Краплини душі... сам від того не свій.
Страждаю в тиші і не знаю,
Звідки добрати ще слів.
Пробач, що досі кохаю,
Та не кохати тебе б не зумів.
З моєї душі зникає останнє,
Розчиняюсь повільно в пітьмі.
Сподіваюсь, це просто бажання,
Й кохання невладне мені.
