Інших відчуття неблизькі,
-свої тримають міцно,
Серед слів шепоту низки.
Самотність шипить вічно.
За спиною завжди хтось буде,
Тінь, люди, вчорашні звуки.
І те, що розум не забуде,
Те, що несе в собі муку.
Інших відчуття неприйнятні,
Непотрібні, коли йдуть в перекір.
Наш шепіт такий невнятний,
Неналежний чужим з давніх пір.
