боязко
осінь в міцні обійма-лещата сковує
голосно
говори зі мною всіма відомими мовами
вересень
листя пожовкле у шалик закутує
снись мені
кавою медом й каштанами грітися будемо
відстані
це лише кількість стовпів у вікні потягу
стрінемось
може ще до першої перемоги холоду
між рядків
навчимося ловити миттєві посмішки
снись мені
снись мені щирим в останній день осені