Ти схожа на янголятко Гапчинської
Що тобі сниться, дитино рожевощока:
Сніжинки в долонях зими іскристі
чи може знову Риби в шоломах?
Що ти малюєш на шкірі й пергаменті
вії прозорі у мед занурюючи?
Слова набувають нового значення
коли на пероні звук потягу чується.
Й звуки гріються між долонями
як зізнання в коханні несказане
і по східцях до шостого поверху-
шлях на небо дьогтем змазаний.
І кому ти присвячуєш вірші
що як шрами папір різали?
Ось останній рейс з Че до Ніжина.
Лиш від тебе до тебе встигнути б.
