Прилив енергії, а може й ти.
Даєш мені творити без рядків.
Спокійна музика лунає у кімнаті,
З рожевими шторами на вікні.
В руках листок,
І слова, які линуть на папір,
Напевно пише серце,
Шкрябаючи гучно своїм почерком смішним.
Ти залив собою весь мій простір, мої сни.
Якби дали мить, зробити вчинок.
Я б знайшла дорогу до твоїх губ, таких німих.
Хоть на дворі зима, і місто відмічене на карті не моїм,
Я знаю твій голос, очі голубі.
Бог дасть швидкість у біг мій.
Ти не впізнаєш мене,
Бо ми бачились у сні.
Телеграми відмінили,
Та я напишу одному тобі,
Що сумую лиш за тобою одним.
Приходи, не залишай саму,
Я ж не зможу у ці зимові сни
Заснути, ніж друга ночі,
Без твого голосу і сильної спини.