Пожежа в системі наступить.
Усе ідеальне не вічне.
Емоції сповнені фальшу.
Все це стає утопічним.
Усе змарніло у смуті,
нестримні птахи поснули.
Ми мабуть з тобою минулі.
Ми точно брехати забули.
Система ніяка не вічна,
проходять хоч рідко збої.
Ти сонце була найкраща,
кохався з тобою в двобої.
І коли віднайдуть поламку
і ти станеш коректною знову,
у очі твої я загляну.
Ти мій вірус на рівні сердечного бою.
