Навколо тиша я пишу,
Твій образ нотам віднесу.
Щоб стала вічна музика моя
Від смаку кави того дня.
Мов дика кішка ти ввірвалась,
Як анаконда вигиналась,
То вмить моя і не моя,
В одночас грішна і свята.
Незнаю … Де вона блукає ?!
Сидить повільно дим вдихає.
Від неї бігти і кричати,
Не в силах знаки розгадати –
Коли я бачу їй болить, вона кричить :
«Смішить, смішить !»
Коли сміяться, просить :
«Укуси! Скоріше боляче зроби !»
Як божевілля жінки зрозуміти ?!
Якщо вона дурна ,
То, що мені потрібно теж здуріти ?!
28.01.2013 р., час 16:00
