Піти й залишити,
мабуть найлегше,
розбити серце,
розтоптати душу знов,
все загасити
і кричати грізно,
що все що мали,то звичайно не любов.
Собі так важко пояснити
Що все що мали вже нема,
І хочеться своє серце отруїти,
Щоб настала вічна тьма.
Мені так важко зрозуміти,
Чому від мене йдеш ти знов,
Чому любов твоя проходить,
Так само швидко мов той сон.
Тебе кохаю до безтями,
І бережу я цю любов,
Бо ти для мене найдорожчий,
До тебе маю справжню я любов.
