Про тебе дощ так сумно-сумно плаче,
Стікає по щоці краплиною сльоза...
Мелькають все якісь чужі обличчя,
Тебе шукаю... твій образ вислиза...
Я плачу гірко-гірко за тобою,
Стираю кожну мить у сьогоденні.
Повернення постійно лиш чекаю,
Блукаючи у сірому тумані.
Я тяжко йду крізь дощ назустріч вітру,
Не знаю куди і нащо, просто вперед...
В обіймах суму тяжко йду назустріч
Ласкавому дощу, болю навперейми...
