Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ОСІННЄ НАДВЕЧІР`Я - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина_Литовченко, 19.10.2012 - 13:09
Тільки що приїхала з моєї рідної Київщини і все це бачила, а от так написати, як ви, Валю, не зуміла б. Дуже гарно і майстерно! ![]() ![]() Наталя Данилюк, 17.10.2012 - 16:00
Затишне надвечір'я Ваше-дійсно,як байкова пелюшка:тепла і м'якенька на дотик... ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Наталю.... така тепла картиночка, яку Ви мені надіслали... ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, пане Василю... "такі таланти"... для таких талантів -- город -- так-но об"єкт для любові ніжної і оспівувань... то моя творча майстерня... світ мій, любий і коханий... син навіть жартує, що в хаті -- стіни, мабуть, вірші "екранують", а на городі -- я вже у повній для них доступності... ![]() але город мій -- майстерня не тільки для віршів -- у нього своя місія -- урожай -- і я це стовідсотково враховую... я люблю його у всі пори року... я люблю його засівати-засаджувати, полоти... готувати до зимового сну... все з ним пов"язане ніжно люблю... аби лиш час мій -- належав мені... дякую Вам... ![]() ![]() alla.megel, 16.10.2012 - 16:07
Ой, як схотілось тихесенько поставити стільчика десь неподалік, присісти й намалювати Вас, небо, корову у лузі і кота, що поважно крокує подивитись, чи не хоче господиня вже до хати. Як сон! Чистий і дитячий. Мрія про щастя! ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от цікаво -- Ви ніби бачите реальність, пані Аллочко... саме так Лаврін і наносить мені візити на город... і саме з таким значенням...дякую Вам, за візит і промінчика сонячного... баєве небо також стішилось Вами... більш уже не сірень-ке... ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
прочитала! світловражена! клас... отак ми з Вами увійшли в резонанс... у посилювальну співзвучність... ![]() ![]() gala.vita, 16.10.2012 - 09:37
АААААААААААА_А_а-а......я в повному відпаді!!!!! це нєпостєжімо...вибило мову напроч... "позіхання в долоні ховати" такі доступні, прості фрази...Так соковито справжньо звучать, Неймовірноприродній колорит надвечір"я. саме так! вхоплена мить цього передсну... ах браво! і звуки описано - ні неможу! я надихнулась і побігла писати, писати, писати... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так на городі моєму пізньої осени, коли нікого, крім мене, там вже нема... отакі там дива і чудеса відбуваються -- прості, як пелюшка баєва...дякую Вам, пані Макієвська... ![]() ![]() Люба Скоробогата, 15.10.2012 - 23:54
Якось аж страшно читати таку відкритість слів, чи є в мене право?...Щиро.Добре серце треба мати, щоб хотілося співати) ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую Вам, пані Любо, за візит і за відгук... слова до решти відкриті -- цікаво ви зауважили... мабуть тому, що вони передають такі прості, як та баєва пелюшка, почуття... і , мабуть, кожній людині притаманні -- любов до світу Божого, у якому нам пощастило пожити.... ![]() ![]() Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
до-обраніч Вам, пані Анастасіє... хай Вам присниться... якась небудь чарівна котова побрехенька... ![]() ![]() |
|
![]()
|