Пекельна хвиля змиває все.
Всі почуття у вир несе.
Все, що не встигли забути самці,
всіх, кого кличуть душі-праотців.
Пекельна хвиля несе гнів,
перекричавши ангельський спів,
перебивши мелодію весни,
а ти міняєш знову полюси.
Пекельна хвиля наче золота.
Небачиш в ній ти вороття.
Не бачиш в ній ти самоти,
тому ідеш до неї ти.
Тебе поглине хвиля ця,
забудеш ти Небесного Отця,
забудеш істини закон.
Поставив душу ти на кон.
Програв бо граєш неуміло,
хоча ішов ти дуже сміло,
тому захлине хвиля золота
і понесе тебе в пекельне забуття.
