Часто думаю я, якби все навпаки
В нас було, якби наші дівчата
Дарували мужчинам обручки, квітки –
Ось тоді було б справді п*дато!
На побачення я б запізнявсь без проблем,
А прийшовши, отримав од Лєни
Водоспад поцілунків, букет хризантем,
Ось тоді б все було ах*єнно!
Лєна скаже із поглядом, повним вогню:
«Камасутру бігом практикуй!»
І на ліжко впаде, як коза на стерню,
Не покаже мені більше х*й!
Запросила в театр, в кіно, в бутіки.
Я єдиний такий, неповторний!
Вже не ллються із уст чарівних матюки –
Лєна грає мені на валторні.
Доти мріяти можу я без перешкод,
Доки мозок мій знов не проснеться,
І вся купа фантазій, амурних пригод
У безодню глуху наї*неться !
"Запросила в театр, в кіно, в бутіки.
Я єдиний такий, незбагненний,
Вже не ллються із уст чарівних матюки" –
Лєна грає музон нев*бенний" - вибач, в твій твір дійсно лишнього не добавиш. Це просто не жіночий експромт. Авірш справді сподобавсь, прикольний.
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
хаха цікавий у Вас вийшов варіант але вже не те, як було....)) дякую, я довго виношував цей задум
Олександр Обрій відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ааааа....от воно що...я чомусь за останній стовбчик думав...ну не знаю, вийшло якось все так культурно в 4-му стовпчику...вже пізно добавляти туди пошлості - і так вистачає
цікавий у Вас вийшов варіант 
але вже не те, як було....)) дякую, я довго виношував цей задум 
не думала що таке дітям можна читати, новий підхід 
не розумію 
