Щось засіло всередині і не вилазить. І не пускає. Там, там воно – десь посередині між бронхами та гортанню, воно плавно заповнює своїм гнучким желейним тілом поступово всю мою трахею, заливає мою дихальну трубку, утворену з хрящових півкілець, з'єднаних між собою зв'язками, чорною булькаючою смолою (так, так, саме тою, в якій киплять наймерзенніші грішники) – я не знаю, чому і нащо.
Смола розпускається, як ці тюльпани, що мені подарували на 8 березня, пелюстки її відчувають тягу до життя, і розгортаються, збільшуються в об’ємі, дорослішаючи та стаючи все більш повноцінними та всеохопними. Ця штука в моїй трахеї – клята квітка.
Підозрюю, просто так в’язкий продукт конденсації коксового газу не поселиться в людському тілі, що йому там робити, для нього там недостатньо гаряче та не зовсім затишно у трубці. Мабуть, я з’їла щось не те, щось зіпсуте, погане, прострочене, гмо-шне чи хворе. І маленька насінинка клятої чорної тварюки знайшла собі чудовий пристанок. В мені. В моєму горлі. В моєму тілі. В моїй неокріпшій дитячій свідомості.
Я вдихаю – відчуваю щось там. Я видихаю – досі сидить. Я ковтаю клубок ниток зі слини – не зникає. Ахтунг! Допоможіть мені, в моїй трахеї живе паразит!
Зрештою, це якийсь особливий вид болю – фізично невідчутний, проте психологічного гомеостазу немає, бо я постійно знаю, що ЩОСЬ НЕ ТАК. Може, мені вколов його хтось голкою у ту ямку, що поміж кісточками на рівні плечей посередині шиї, поки я спала? Буває, люди, не бажаючи причинити комусь зла, самі того не відаючи, ріжуть іншого своєю бензопилою нещирості або ж пофіґізму, то, можливо, це тепер так модно, такий вишуканий спосіб катування – вколювати в груди молекули нафти, щоби вони там розросталися й заливали душу чорнотою?
Дурна огидна тварь, іди до біса! Я одного дня тебе виплюну.
Шось по ночам нападає?) Прикольно. І досі нападає?
del відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
З моменту написання цієї штуки моє життя дуже змінилося. Я переїхала в іншу країну, маю тепер роботу, а після неї відразу ж постійно десь гуляю. Життя стоало більш активним, тому зараз я просто падаю в ліжко міцно сплю по ночам, замість того, щоб плекати в голові такі думки.
