Пустий балкон, пусті будинки,
спустілих вулиць темні ліхтарі,
пустих ночей покинуті зупинки,
побиті вікна у пустім дворі.
Спустіли гнізда у спустілім місті,
спустілий день на тлі земних віків.
В спустілий час десь, раптом,
на обійсті, слід смаку пустки,
хтось, мабуть, залишив.
Холодна пустка грізно зачаїлась
і тигром вижидає на митця,
та, раптом, дивним чином розчинилась
у посмішці веселого слівця.
