Сьогодні ти мені приснилась,
Хоч скільки часу вже пройшло.
В моєму сні ти появилась,
І я згадав все, що було.
І знов надія зажевріла,
І запалав в душі вогонь.
Хоч може ти і не любила,
Та взяла міцно у полон.
Я побоявся все сказати,
Про це не раз вже пожалів.
Хотів я про любов волати,
Та мовить й слова не зумів.
Можливо пізно схаменувся,
Та зрозумій лиш, я прошу,
Що просто напросто боявся,
Що скажеш фразу «Не люблю».
Минуло часу так немало,
І я тобі цей вірш пишу,
Про вічне почуття – кохання,
Про те, що й досі так люблю.
