Водоспада краплі
На облича впали,
Коли б того щастя
Ви колись зазнали.
Як чудово вмитись
Чистою водою,
Побачити Вкраїну
Милую живою.
Чути знову мову,
Справжню, барвисту,
Паралельну мати
Долю особисту.
І нехай вбивають,
Невмируща мова.
Люди відчувають
Мелодійність слова.
Живим не ховайте
Скарб свого народу,
Бережить цей дар,
Як житя та вроду.
