Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Galkka: Поїзд кохання - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонечко!!! ![]() ![]() Інна Серьогіна, 19.07.2011 - 13:28
![]() "Ну, що б, здавалося, слова! Слова та й годі, більш нічого. А серце б"ється, ожива, Як їх почує..." Т.Г. Шевченко Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ой, це точно..хоча..часом вчинки набагато красномовніші ніж пару слів у пустоту.... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
головне, що читала ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поїзда взагалі моя пристрасть..ак оли вони ще й сердечка єдають...я як у поїзд сідала, так серце таке враження, що тікало на тисячі кілометрів попереду поїзда![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую дуже..шкода, що слів завжди мало для того. щоб описати що твориться всередині..... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Ромко Мiшлi, 18.07.2011 - 01:58
Ех...я так i думала...щиро рада![]() тож вибач, сонце, завтра вже напишу тобi, сьогоднi ну неяк... Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() Пора вже мишкам тихо спати, Приходить сон вже до кімнати, А сови дивляться в вінко, Накритись ковдрою пора давно ![]() ![]() Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, зайченятко...то завдяки тобі сьогодні писала цей вірш..ти сказала про поїзд і спогади понеслись.... ![]() ![]() Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене сьогодні якась страшна ностальгія по цим потягам..от ще один вірш, присвячений потягам. що єднаюсь серця...Тудух-тудух, стучат колеса, А с ними сердце у меня Сижу в вагоне, наслаждаюсь, Что скоро буду у тебя Игриво поезд так несется, Везя меня через поля, И ветер сильный и могучий Не сможет уж догнать меня! Туууу-туууу, кричит мой паровозик, А с ним и дядя проводник, Разносит чай он по вагонам Ко мне в купе уже проник! Вагончик тихо так, качаясь, Баюкает меня, А сердце так стучит, рыдает, Живет оно уж у тебя! И все быстрее и быстрее Теперь он так меня несет И звуки тихо расплываясь Начнут судьбы круговорот. Засну тихонько под качание, Как мамочка моя могла, А завтра снова на рассвете Увижу я тебя!!!! Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я дуже страюсь, Ігорчику.... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|